fbpx

пам’яті грузинського генія

«Гія Канчелі. Я не любив кларнет ». Ідея концерту виникла ще у квітні цього року, коли після концерту Юліана Мілкіса і NB Chamber group в Urban Music Hall (Одеса) разом з Артуром Гойхманом обговорювали плани на майбутнє. Треба відзначити, що Юлік, по-доброму, «хворий» музикою Канчелі, і «заразив» нею мене, Артура і багатьох інших. Тоді композитор був живий і ми мріяли, що, раптом він зможе приїхати (!) на концерт. Саме тоді, у квітні, завершувалась і робота над документальним фільмом про Гію, який знімали канадці — Ольга і Григорій Антимоні.

Влітку ця програма — фільм + цикл Мініатюр для кларнета і фортепіано — музика театру і кіно, була показана в рамках міжнародного фестивалю «Odessa Classics». Програма мала великий успіх, пройшла при аншлагах.
Коли в Посольстві Грузії дізналися про ідеї організувати такий же концерт в Києві, то відразу ж запропонували свою допомогу. Беззмінний Зураб Топурія, найщиріші слова подяки від усієї команди агентства «Ederi Management»!

Не залишило своїх співгромадян без підтримки й Посольство Канади в Україні — щира подяка  за дієве партнерство! Музика Канчелі об’єднала континенти, і це без перебільшення, тому що на концерт з’їхалися шанувальники композитора і виконавців (до Polina Osetinskaya приїхало ціле сімейство з іншого міста, прилетіли з Бостона колишні кияни й т.д.) з усього світу. Ось ця міжнародність і проявляє Київ і Україну на культурній карті світу, це те, чого мені завжди хочеться досягти своєю роботою, щоб Україну сприймали як країну, куди потрібно їздити на прем’єрні вистави, на фестивалі, але не як культурну провінцію.

Отже, підготовча робота йшла своєю чергою, коли 2 жовтня о 8 ранку я отримала повідомлення від Юліка: »Гії більше немає.» З цього моменту концерт наповнився іншим змістом …
Я дуже рада, що у нас вийшло, що результат був той, про який мені розповідав Юлік: “Люди у всіх країнах світу плакали, коли слухали цю музику». Це хороші сльози, це сльози чистих почуттів від музики й фільму. Я була щаслива, коли мені Ольга і Грегорі Антимоні — автори фільму сказали, що приїдуть на концерт до Києва, а коли дізналася, що і Сандро Канчелі прилетить (!) — хвилювання від відповідальності зросла багаторазово.

Але мене оточували колеги, партнери, друзі, фейсбучні друзі (я їх ніколи не бачила в житті, але багато хто з них давали мені цінні поради, ділилися зв’язками на шляху підготовки!), які допомогли побудувати такий ось проєкт і втілити на сцені рідної консерваторії.
Всім, всім, хто брав участь моя глибока вдячність і до нових проєкт!
Фотографії чудового профі Олексія Плиско допоможуть повернутися в той вечір.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.